Стислий вірш

в особливо довгі періоди темряви та посухи,
коли важко робити млину механічні рухи,
коли ніч нависає над місяцем молодим,
і все навколо здається покинутим і пустим:

і глибока вода, що стоїть у землі на порозі,
і мов струни дроти, що бринять при дорозі,
і далеких зірок небайдужість притворна,
найдрібніше зерно потрапляє у жорна -

скрип млина іще раз (рухи схожі на танці).
сплять плече до плеча загадкові вигнанці,
і їм сниться земля із важкою по колу ходою,
і забуті життя, у яких вони були собою;

дощ торкнеться під ранок до підвіконня,
і в жесті, що свідчить про вдячність, долоні -
у періоди теплих дощів та густих туманів
в еру стислих віршів й життєдайних планів.