Іван-чай

ніхто його не просить говорити
й тим паче не наказує писати
рясніють вздовж дороги квіти
що стелиться в самісінькі Карпати

щоб дихати смерековим туманом
і медом підсолоджувати чай
який був названий тутешніми іваном
і ними ж зібраний у серпні в урожай

куди б діоптріями не вдивлялось око
якою б стежкою не обривався слід -
частині серця завше одиноко
любити цей недосконалий світ

бо попри всі свої непрошені тривоги
із ризиком постійним заблукати -
дивитися на квіти вздовж дороги
що стелиться в самісінькі Карпати