Осінь знову

і знову осінь місту скаже: прощавай,
одна й та сама тут спіткає непогода,
клади під ніж хурму, роби окріп на чай.
в основу всіх речей закладена природа:

мінливість розпорядку, форми, стану.
життя насамперед продовжується вглиб -
надвечір падає в безодню океану,
і місяць світиться нам ним як смолоскип.

в широку зранку залітає вітер шпарку
вікнá кімнати - хтось його не зачинив,
йдучи вигулювати молоду вівчарку;
всі звикли до життя, як до осінніх злив.

всі звикли бачити як змінюється мода,
уважно дивляться тепер на всіх усі.
в основу всіх речей закладена природа:
губитися на задньому сидінні у таксі.