Середньовіччя

через море велике та неосяжне
із солоними краплями на обличчі.
пересівши із лодки на судно вантажне,
обережно заходити в середньовіччя.

залишаючи хвилі бурхливі позаду,
що під місяцем губляться молодим.
від сьогодні - привезти усе до ладу
і нарешті відчути себе живим.

застилається м'яко снігами берег.
відтепер маяки - фіолетово-сині.
кожен крок за плечима як шерех -
павучина хода у тримкій павутині.

час дзвінкий перебором по струнах
ще тонкіше звучатиме серед пастви.
та віднині блукаючи в жовтих дюнах,
не боятись в сипучі піски упасти.

бо немає нічого вже там крім спеки,
бо озера так сяють блакитно-байкальні.
над дорогою к дому літають лелеки.
і вривається світло у вікна вітальні.

прокидаючись рано, цьому і радіти.
не відводячи очі, все спостерігати.
від сьогодні - вдихати уважніше вітер,
що влітає в відкрите вікно кімнати.

дивуватися всьому, як діти,
як дорослі - дітей дивувати.