Дім

дім дзвенить під ногами дитини
життя просте
поки місяць освітлює комуністичні руїни
вона росте

за вікном проявляється простір
зелені сади
невідомого сутінки дивні дорослі
вèрби біля води

за садами поля і на станції потяг
в великі міста
кіт котом із мішком в шкіряних чоботях
там укотре не став

де вантажений чорним вугіллям
відходить локомотив
і несеться по ультракоротким хвилям
одвічний мотив

що оспівує довгу і майже трагічну
любов до землі
дітям все тут спочатку таке незвичне
візерунки на склі

сніг хрустить під ногами людини
життя складне
рівнозначним для всіх є у ньому лише єдине
воно мине