Брама

спокійної тобі ночі
хай на зморені стомлені очі
ляже сон як в урочище ріки лягають
як населені пункти що врізались в пам‘ять

як вплітається в істину амен
як вода що вгризається в камінь
і раптовою хвилею в море відходе
що стається з тобою народе

то з тобою лишиться навіки
ти ковтаєш століття як ліки
на стовпі електричнім лелека одна і та сама
і в майбутнє як зáвжди відчинена брама