Квітень

навіть глибше ніж нам неосяжно здавалося,
набагато мудріше за спроби його описати -
це життя, те, що якось завжди складалося
у адреси та прізвища, числа і дати.

у весну, що плюс-мінус верталася в дні ці
голосами бадьорими на автостанції -
як вода, що заповнює всохлі криниці,
як бджола, що сідає на гілку акації.

перед тижнем святковим, ще до Страсної,
життя їхало зранку знайомими схилами.
й кожне дерево чорне уздовж окружної
огорталося квітами, жовтими й білими.

так бувало тоді, так повториться знову.
адресатам розносять листи поштальйони -
мудрість, вплетену нитками міфів у мову,
космос, герцами вшитий у дзвони.