Мій давній друг

мій давній друг
цього ранку ти довго мені дзвонитимеш
з невідомого номеру
сповістити сумну новину
про когось із знайомих
того ранку все сипатиметься із рук
наче сніг із похмурого неба
але я не почую дзвінок
я не встигну добігти до телефона
та вже й пам‘ять у ньому заповнена
скринька пошти роками не чищена
і катушки із плівками вицвіли
і нема в них нічого що мало б значення
я робитиму справи буденні
може смажитиму яєчну
віджиматимусь зранку від полу
обиратиму радіохвилю
чи голитимусь перед співбесідою
і не в силах розгледіти темряву
у вікно буду довго дивитися