Вулиця

розклади мені вулиця довгі дні
де я міг би зустріти кого завгодно
де колодязь стояв в непросвітній тінí
і черпалась вода як метал холодна

де раптово міг стати я будь-яким
стиглим яблуком тихо котитись дворóм
в очеретово-жовтий у сутінках дим
від червоного кольору мальборо

підкажи мені вулиця хто це такий
зі святкового перший відходить стола
із якого моменту зробився важкий
звичний шлях для тренованого крила

оксамитове небо усіяне рясно усе
діамантами вранішніх сонячних мрій
вітер листя неспалене вулицею несе
осінь чорних каштанів останніх крадій

розклади мені вулиця дні по місцях
на найнижчу полицю найважчі вмісти
я лишу тобі ключ у закритих дверях
ти в середину всіх кого треба впусти