- Published on
Привілей
просто жити життя - це нечуваний привілей
вишивається голкою часу орнамент людей
візерунки вплітаються в прізвища та імена
мехенді на руках -
випадкових відтінків хна
тимчасова кераміка глина не надто тверда
остигає поволі гаряча налита у посуд вода
мʼятний чай у берберському селищі на піску
ніж ретельно зчищає
з рибини сріблясту луску
розсипаються зерна думок крізь долоні дій
квіти кинуті напризволяще в квартирі пустій
розквітають весною на підвіконні усе одно
провінційне минуле
відзняте в новому кіно