Мінолта

за відсутності точної рими
без бажання комусь
хоч про щось розповісти

ми лишаємося живими
подивися на наше
улюблене місто

пам‘ятаєш ось те перехрестя
два бульвари з будинком
гротескним і жовтим

у місцях там де пам‘ять здається
вдале фото на згадку
лишила старенька Minolta

срібло інею тане на підвіконні
світ пульсує в клітині
грудній порожнечі

місто тоне у прірві безсоння
я збираю свій вірш
як збирають у подорож речі