Echoes

океаном мандрують
кити і дельфіни.
механічний годинник
рахує хвилини.
руки ріжуть холодні
канати та троси.
наче білі комети,
летять альбатроси
у повітрі, що сповнене
солі та йоду.
голка зчитує Echoes -
початок і коду.

я заплющую очі.
перед очима кратер -
агресивної Етни
розбитий амфітеатр.
розфарбовані лавою
яшма з агатом,
у піврозпаді досі
чорнобильський атом.
недочавлений равлик
лежить під ногами.
ноги йдуть в Пантеон
із покинутими богами.

я заплющую очі.
палають червоні зорі.
Київ зранку стоїть
у глухому заторі.
довге літо, в якому
не було іще прожито
персеїдів серпневе
падіння у жито.
ніч, коли ми у пам'ять
проводимо юність.
день, в якому нарешті
проснулись.