- Published on
Corazon
і щодня ми говоримо про любов
Елоїза знов пише до Абеляра
це несуча конструкція кожної з мов
без цієї струни не звучить гітара
уявімо відсутність любові як лід
невиразний орнамент на сірому тлі
не зривається з дерева плід
птах лишається каменем на землі
і любов та що має конкретне ім’я
певний розріз очей форму носу і зріст
хоч би раз та й ставалася з кожним Я -
він завжди до букету вкладатиме лист
в мерехтливому небі повільний птах
і обвітрені губи на сонці солоні
уявімо присутність любові як цвях
що пронизує наскрізь криваві долоні