Труба

труба зливається із галасом на вулиці.
у світлі ліхтаря танцює дим від сигарет.
ми пʼять хвилин всього як розминулися
із нами справжніми - лишився силует:

одним з ключів, що бряцають на звʼязці,
він зачиняє необжитий темний світ -
архетипічні сни, добро і зло (як в казці),
і чорні води пам’яті, і грецький алфавіт.

і відчуття, що правильних пояснень
вже і не буде - та й не треба як таких.
життя - це чорні гірськолижні траси,
і неможливо не спускатися по них.