Думки

у небо падають думки
і відбиваються в очах
вогні далеких маяків
найгірша темрява в ночі

коли виснажує туман
і розсипається на хліб
згорілий попіл чорних днів
посеред білої зими

сніг трансформується у лід
вода продовжує текти
в обидва береги ріки
з одної в іншу сторону

все перетворюється в сон
який триває без кінця
ми вже прокинулись але
цей сон триває без кінця

подай мені стакан води
мені потрібно змити пил
із перевтомлених очей
якими я дивлюсь у світ